Where Every Scroll is a New Adventure
Ukrainian Art - Blog Posts
he is literally PICKLED.
I somehow missed the interview on Cracker Island album (well, I was to busy to even drink water in 2022 and 2023, so...), my bad. however, Murdoc did not changed that radically, I am glad.
there is never enough Murdoc!
oh, and I am sorry for having no fixed style, I try to find my own in the case of Gorillaz.
Have you ever seen Ukrainian Discworld books?
this time, I would like to show you what books Ukrainians read.
it was...2017 (?) when Pratchett's novels appeared in Ukrainian; in 2019, I met these books for the first time.
I am not going to comnent the design (though I love it so much, it is cute and have minor spoilers for the content), but the useful point OUGHT to be mentioned.
as you can see, at the end of the books (I think... starting in 2021, this thing appeared at the end, in 2019 it definitely didn't) there is an infographic (?) that shows the number of series of the Discworld, their sequence and not yet translated novels (they are white, although I have already seen "Small Gods"...mmm ok).
is the translation good, btw?
honestly, I was surprised it is; however, there are remarks that sometimes report the impossibility of direct translating certain Pratchett puns.
and the last...it normally costs 10 dollars (which is expensive, honestly...but buyworthy).
woaw, bro found highlighters and cheap alchohol markers and created Scotland from scratch.
honestly, I am glad...because I have made it using no pencil.
art is political.
Students of Mykhailo Boychuk Art Academy drawing their school that was hit by russian missile
I still wonder where he is...big heart but messed up mind.
Guter Musikant aber schlechter Mensch.
the origin of this reversed title is further: it first appeared in „Ponce de Leon“ by Brentanos Lustspiel (Guter Mensch aber schlechter Musikant); then E. T. A. Hoffmann, the representative of late German Romanticism, made a "theory" of "good men" and "musicians".
the main point was...let us say that the "good men" (also known as philisters) are regular (normally precious and insidious) people who adhere to the norms and morals of their society; the "musicians" are artists whose nature (romantic) is different (often immoral), but this does not mean they are unsurpassed in their "craft". in case of this character, I was deeply impressed seeing how cruel Kanjuro behaves but how professionally he acts. however, a question of whether he was a friend of Kin'emon's is rhetorical: I've been researching Japanese culture and literature for a long time, I've been reading manga and watching anime, and now I know that the Japanese like to fill their works with riddles, puns, confusion, and so on. nevertheless, I like certain characters; they are not so primitive, although it seems so.
Катерина Кам‘янецька (або Catherine Stone, Кетрін Стоун) - головна героїня моєї історії (вона/її).
Серед чотирьох друзів дитинства, вона - єдина, хто наразі не бачив мітичне створіння під назвою Зірниця (вони/іх). Але можливо Катерина буде першою, хто потрапить у світ Зірниці і саме там її зустріне?
«Вони кличуть себе Вартовими Зірок, і зазвичай не втручаються в життя людей…Але її бачив я, і ще двоє наших спільних друзів. Що якщо тепер твоя черга?», каже Катерині її друг Мін.
Kateryna Kamianets’ka (or Catherine Stone) is the main character of my story (she/her).
Among the four childhood friends, she is the only one who has not yet seen a mythical creature called Morningstar (Zirnytsia in Ukrainian, they/them). But maybe Kateryna will be the first to get into the world of Morningstar and meet them there?
“They call themselves Star Keeper, and they usually don’t interfere in people’s lives… But I saw them, as so did two friends of ours. What if now it’s your turn?”, says Minh, one of Kateryna’s friends.
my fave boy wants to tell you something — he can't make you fell in love with someone you'd wish you could be. it'd be easier, definitely you wouldn't be terrified about coming out, and people won't judged you because that's "normal" to be in love with *choose opposite gender*
but he can't control it. he has only documents for his target and a mission.
so don't blame yourself. you are who you are 💘🏳️🌈
i've heard that tumblr isn't a good app for original drawings so, idk, here's mae from nitw. love this game sm
Азірафель молився. Зціпивши руки в замок, нахиливши голову, подібно покірному священику, тихо промовляв. Він бачив, як схожими речами займаються люди, віруючі у церквах, чи фільмах. Вони ніби розмовляли з Богом, і робили це так довго (не в межах одного "сеансу", тривалістю з єдиний божественний текст, якщо що, а кількох тисячоліть), що Азірафаель почав повторювати за ними. Не те, щоб він не міг поспілкуватись з Богом особисто, він же янгол, і знає інші шляхи вийти на зв'язок зі Всевишнім, йому просто це подобалось, напевно. Точно, подобалось, як своєрідний акт медитації. Та й іноді хочеться розказати усе, про що думаєш, не отримавши жодної палаючої вітки у відповідь, чи не так?
Спочатку молитва стала новинкою в його розпорядку дня. Він завжди знаходив, про що розповісти. Згодом Азірафель вивчив усі тексти з божественних книг, і, коли здавалось, що розповідати особливо ні про що, зачитував по пам'яті уривки, котрі йому подобались в ту секунду найбільше. З часом нововведення перетворилось у звичку, а звичка — в рутину. Навіть після становлення архангелом, він не полишав ритуалу, і наприкінці робочого часу (закінчення котрого важко було обмежити чіткими рамками) продовжував бесіду з Богом.
Цього разу він не хотів говорити сам. Слова не вкладались в голові, і язик від втоми заплітався, тому одразу згадалась простенька "Отче наш".
"Отче наш, що є на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє" і так далі. Текст вискакував з вуст як по маслу, до моменту...
"І прости нам-"
На секунду в нього перехопило дихання.
Той вечір знову нагадав про себе. Він сам, не просячись і не дзвонячи, вліз у думки янгола, нахабно витісняючи інші спогади, і наповнив всю голову літаючим навкруги пилом і запахом старого паперу. Така поведінка, якщо у спогаду вона, поведінка ця, взагалі може існувати, нагадувала ще про декого зі схожими манерами. Закриті за чорним склом окуляри, котрі теж були у кімнаті. Певно що блискучі, від стримуваних сліз, і яскраві, як щойно відкритий келих шампанського у Рітц.
"І прости нам"
Слова далі не йшли. Голова чомусь стала важче, руки вже не могли її витримати і від того тремтіли. Чи від того?
"Я пробачаю тобі"
А він і не провинився. Це було безглуздо. Азірафель просто не знав, що сказати, і бовкнув першу ліпшу фразу, а та навіть не підходила атмосфері, котра зародилась у книгарні. Азірафель сказав, що пробачає його, хоча пробачати було ні за що. Кроулі просто вчинив як... ну, як Кроулі. Він завжди був вкрай щирим, це провявлялося у кожному сказаному ним слові, думках та діях, і Азірафель це в ньому цінує. Цінував, точніше.
"Забудь"
Він нічого поганого не зробив. Насправді, просто знову проявив себе і підтвердив, що все ще залишається собою. Навіть якщо це було неочікувано. Це було, саме так, лише неочікувано, та жодних негативних емоцій в самому Азірафелю не викликало. Він не образився, не розлютився та не постраждав фізично, за що ж йому було пробачати.
Але Кроулі зрозумів, що він насправді мав на увазі.
- Пробач мені...
Янгол опустив голову на стіл та мовчки заплакав.
Кхе-кхе, превірка зв'язку. Цікаво, як працює нова насправді просто незнайома стара соціальна мережа.
Це мій ОС — Каятан. Він купідон (на арті зовсім без крил та опустимо цей факт).
Ukrainian song "Avtozak", released in 2021, was created in support of the Belarusian protesters during the mass protests that were ongoing at the time.
From a Punk-Rock group "Жадан і Собаки" (Zhadan and Dogs)
English translation for your enjoyment:
Re-sewn camo and a pair of unkillable military boots I have my afflatus and an old baseball bat I have my last 100 bucks, saved up Anyone have questions? *Choir answers* I have questions!!! Who rewrites laws and rules behind my back? I`m fucked all the time by the taxes payed by me Who are these weird passengers, building pedestals here? I would have stayed silent, but i`m sort-of fed up. Checked the pockets, ransacked the backpack! Progressive youth, has set the police vagon on fire! Because nothing is gonna fix itself in here Now we are gonna find out who the street belongs to! If you try really hard, you can piss off even saints Right now the Active with join in and the debate will start Right now on to the picket, will come the electorate from the gym Because the reform of courts is flares and fireworks Relay to the minister: someone has already brought the canister Activists have already chucked the flammable liquid Good Evening, Gentelmen, the flags are unreveling "Why The Fuck do i need a system that works against me?" Checked the pockets, ransacked the backpack! Progressive youth, has set the police vagon on fire! Because nothing is gonna fix itself in here. Now we are gonna find out who the street belongs to!
Hello, everyone! 👋
I realise that it may be too early to ask for help for something like this, but I can't stand living in Kharkiv anymore. My anxiety is growing every day, and the constant pressure from one of my parental figures doesn't make the situation any better I'm actively taking commissions for an unlimited period, and I'm opening a donation to raise money to go to my grandfather. I would be grateful for any help, even just sharing this post, as russia continues to bomb and kill Ukrainian civilians (which is why I am leaving in a first place)
Glory to Ukraine! 💙💛
I think Marcille and Falin are really cute 🥰
P.S.: I don't know how to draw grass, so I didn't draw it
Another redraw
I like to see them together. Also this pic looks kinda funny
And yeah, something wrong with my hands, I know 😢
She looks really cute here. I like this scene 🤭
ENG:
HEADCANON: I don't abandon the idea that Blud took the form of one of the twins (if not two) and before meeting Mila, he liked to use them to scare the inhabitants of the settlement in which the siblings once lived. Latter spirits were forbidden to leave the Forest. Yeah
I returned to painting only about a week ago. With this week, I also lost sleep well. I must be stressing, guys. I don't regret it, because this stress makes me put in more effort than usual. The only thing I really want to sleep 🙃
UA:
Гедканон: Не покидаю ідею, що Блуд взяв подобу одного із двійнят (якщо не двох) і полюбляв до знайомства з Мілою ними лякати жителів поселення, в якому бідосі колись жили. А потім всім заборонили виходити з Лісу. От так-от
Я лише десь як тиждень повернулася до малювання. З цим тижнем пропав у мене й сон. Імовірно, я стресую, панове. Не шкодую, оскільки через цей стрес докладаю більше зусиль, аніж зазвичай. Єдине що я дуже хочу спати 🙃
ENG: Ehe-he...
Here's Blud but human forms
In my headcanon Yerem and Yeremiya were twins who died in the Forest. Than Blud found their bodies in and took their appearance. The entity, back in the days when they were allowed to leave the Forest, had enjoyed watching the strange twin since their childhood...
UA: хіх
Людські подоби Блуда
У моєму гедканоні Єрем та Єремія були двійнятами, які загинули у Лісі. Блуд знаходить їх тіла і бере їх подобу. Сутності ще за часів, коли було дозволено покидати Ліс, подобалося спостерігати за дивакуватою двійнею з їх дитинства...
ENG:
"He grabs your barely perceptible shoulders and breathes hard, looking into the face, as if he didn't expect to see you among the living.
Y: Yulian... Are you...
Vodyanyk doesn't let you finish and hugs you close. His lips cover yours and at that moment the world around dissolves..."
This fragment still makes me cry. This made me so emotional...
And the drawing took a long time (for me). If it weren't for the ref (I don't know who the author is, let me know if you know, please), everything would have gone to hell ;-;
Save me from squama!
UA:
«Він хапає за ледь відчутні плечі і важко дихає, вдивляючись в обличчя, ніби й не сподівався вже побачити серед живих.
Є: Юліане... ти...
Водяник не дає закінчити і пригортає до себе. Його губи накривають твої і цієї миті світ навколо розчиняється...»
Цей фрагмент досі змушує волати. Я буквально випала, коли це відбублося..
А малюнок — було довго (для мене). Якби не реф (не знаю, хто автор, підкажіть, якщо вам відомо, пліз), все попливло б до біса ;-;
Рятуйте від луски!
ENG:
"He grabs your barely perceptible shoulders and breathes hard, looking into the face, as if he didn't expect to see you among the living.
Y: Yulian... Are you...
Vodyanyk doesn't let you finish and hugs you close. His lips cover yours and at that moment the world around dissolves..."
This fragment still makes me cry. This made me so emotional...
And the drawing took a long time (for me). If it weren't for the ref (I don't know who the author is, let me know if you know, please), everything would have gone to hell ;-;
Save me from squama!
UA:
«Він хапає за ледь відчутні плечі і важко дихає, вдивляючись в обличчя, ніби й не сподівався вже побачити серед живих.
Є: Юліане... ти...
Водяник не дає закінчити і пригортає до себе. Його губи накривають твої і цієї миті світ навколо розчиняється...»
Цей фрагмент досі змушує волати. Я буквально випала, коли це відбублося..
А малюнок — було довго (для мене). Якби не реф (не знаю, хто автор, підкажіть, якщо вам відомо, пліз), все попливло б до біса ;-;
Рятуйте від луски!
Перша партія персонажів новели «Ліс» від MoonChaiStory
Тому прошу вашої уваги (зліва на право):
Єрем
Міла
Марена
Зеленоока
Давно мене так нічого не надихало. Ця історія так мені сподобалося, що я навіть вінок намалювала (а це для мене дуже складно) 🥲
Eng:
First four characters from the «Forest» novel, made by MoonChaiStory
Let me introduce you (from left to right):
Yerem
Mila
Marena
Zelenooka (Green-eyed)
Haven't had inspiration for a long time. I love this story so much that I even drew a wreath of flowers (it's herd for me to draw)🥲
Even a threat to my life won't stop me from creating
Cerebella's sketch!
Introducing the Raccoon. Lazy Raccoon. It doesn't have a name yet, but when I'll end draw it, I will definitely show it to the friend with whom we created it. The raccoon loves to eat and have fun. Like my dear friend who, together with his comrades, is now directly defending our home, Ukraine, on the front lines. I hope all is well with him and soon we will be able to see each other
